На запрошення керівництва Університету митної справи та фінансів фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) прийняли участь у проведенні 29 січня 2022 року Дня абітурієнта.
Від ГУ ДПС прийняв участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та фахівці ГУ ДПС.
Учасникам зустрічі повідомили про правилами вступу-2022, перелік предметів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) для спеціальностей, про особливості навчання в Університеті.
Фахівці ГУ ДПС ознайомили присутніх із структурою та основними напрямками ГУ ДПС.
Зазначено, чим саме приваблює робота в Державній податковій службі Дніпропетровської області, зокрема:
- престиж статусу державного службовця - податківця;
- участь у реалізації важливих державних завдань і функцій, реалізація бажання принести користь суспільству і людям;
- цікава та різноманітна робота в команді однодумців;
- соціальні гарантії (право на всі види відпусток, у т.ч. на період навчання, складання іспитів, написання дипломної роботи та інше, державне пенсійне забезпечення, «біла» заробітна плата).
Про новації податкового законодавства на пресконференції в ІА «Мост-Днепр»
Нещодавно, 31 січня 2022 року, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС) Осипової Манушак на тему «Новації податкового законодавства».
Осипова Манушак зазначила, що новий 2022 рік, як і попередні роки, багатий на новації у податковому законодавстві та зупинилась на тих основних законодавчих актах, які внесли зміни у поточному році до Податкового кодексу України.
Це, насамперед, закони України:
- від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), що набрав чинності 21 липня 2021 року, а деякі його положення з 01 січня поточного року;
- від 15 липня 2021 року № 1660-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні», що набрав чинності з 01 січня 2022 року;
- від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525), що набрав чинності 02 липня 2021 року, а деякі його положення з 01 січня поточного року;
- від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), що набрав чинності з 01 січня 2022 року;
- від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946), що набрав чинності з 01 січня 2022 року.
У ході пресконференції начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС розповіла про основні нововведення цих законодавчих актів.
Вона нагадала, що Законом № 1539 запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування (далі – одноразове декларування) фізичними особами належних їм активів, яке триває з 01.01.2021 до 01.09.2022, і сплату збору з одноразового декларування до бюджету та акцентувала увагу, зокрема, на суб’єктах і об’єктах одноразового декларування, порядку надання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
«Справжньою податковою реформою у 2022 році стали новації, запроваджені Законом № 1914. Цей документ вніс зміни практично до усіх податків, справляння яких регулюється Податковим кодексом України», – зауважила податківець.
Більш детально Осипова Манушак зупинилась на змінах, внесених Законом № 1914 з 01.01.2022 до податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і єдиного податку.
Так, щодо оподаткування доходів фізичних осіб – платників податків та фізичних осіб – підприємців, Законом № 1914, зокрема:
- звільнено від оподаткування вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг, та вартість соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги»;
- звільнено від оподаткування дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), якщо його сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто у 2022 році – в 78 тис. грн;
- звільнено від оподаткування суму доходу, отриману платником ПДФО у вигляді підтримки, наданої Фондом Президента України з підтримки освіти, науки та спорту;
- встановлено, що правом на податкову знижку у частині витрат на здобуття освіти, лікування дітей можуть скористатись не тільки рідні батьки, а й опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі;
- звільнено від оподаткування дохід від продажу один раз протягом звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років;
- дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків. При цьому такий дохід може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання (будування) об’єкта нерухомості, розташованого на території України.
Законом № 1946 передбачається запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті, тобто ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15 липня 2021 року № 1667-IX вимогам та будуть включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснюватиме Мінцифри.
Закон № 1525 визначає особливий порядок оподаткування ПДВ компаній – нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України. Зміни щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам, застосовуються до податкових періодів, починаючи з 01 січня 2022 року.
Осипова Манушак також звернула увагу, що з початку 2022 року стартувала щорічна кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.
Вона відмітила, що декларувати доходи, отримані у 2021 році, необхідно за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 та діє з 01 січня 2022 року.
Окремо держслужбовець зупинилась на змінах з 01 січня 2022 року у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО. З початку 2022 року використання РРО та програмних РРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп незалежно від обсягів доходів та видів діяльності за умови здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Підсумовуючи, Осипова Манушак зазначила, що на пресконференції розглянуті тільки деякі зміни, внесені до Податкового кодексу України у поточному році.
З повною та актуальною інформацією щодо таких змін можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/), субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/), а також на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/).
Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з платниками податків, зокрема з питань нововведень у законодавстві, – це один з пріоритетних напрямків діяльності органів податкової служби, як сервісної служби з сучасним рівнем комунікацій із бізнес-спільнотою та громадськістю.
Семінар – практикум для платників м. Марганця
На минулому тижні, у м. Марганці фахівцями Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено семінар з фізичними особами-підприємцями з питань використання електронних сервісів Державної податкової служби та актуальних питань у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). У заході прийняли участь начальник Марганецької ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Захарченко Євгенія та фахівці Марганецької ДПІ.
Про практичні питання використання РРО та новації законодавства, які введені у 2022 році проінформувала присутніх Євгенія Захарченко, та нагадала також про переваги застосування суб’єктами господарювання програмного РРО: пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android, онлайн-реєстрація програмного РРО у контролюючому органі, виключно електронний документообіг та безкоштовність програмного рішення ДПС.
Фахівці податкової служби Дніпропетровської області надали покрокову інструкцію щодо реєстрації програмного РРО, інформацію про ведення товарних запасів, основні вимоги обліку при реєстрації РРО та відповідні законодавчі документи. Звернули увагу, що безкоштовне програмне забезпечення ДПС розміщене на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-ozrahunkovih-operatsiy/.
На завершення платники податків отримали відповіді на запитання та друковану продукцію зазначеної тематики.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.
Нещодавно за участі старшого державного інспектора ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольги Гаєвської відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: Застосування РРО та ПРРО у 2022 році.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі запитання, що надійшли від платників податків.
Питання. Які умови реєстрації РРО чи ПРРО для фізичної особи - підприємця, який надає послуги з використанням Інтернет із власної квартири.
Відповідь. У разі, якщо місце проживання фізичної особи - підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа - підприємець відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване РРО та/або ПРРО.
Питання. Чи може суб’єкт господарювання самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?
Відповідь. Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого програмного РРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.
Питання. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Відповідь. Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.
Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Онлайн зустріч з платниками податків в ДПІ у м. Покрові
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
За організацією відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) проведено онлайн – засідання на платформі ZOOM за участі заступника начальника ДПІ у м. Покрові Валентини Піхтіної та платників податків.
Податківець проінформувала про особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, порядок подачі одноразової добровільної декларації в електронному виглядi, суб'єкти та об'єкти оподаткування. Також Валентина Піхтіна нагадала, що з 1 січня 2022 року стало обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки. Підприємці можуть самостійно обирати вид реєстратора: традиційний касовий апарат або сучасний програмний реєстратор розрахункових операцій.
Крім того, Валентина Піхтіна повідомила, що з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року. Річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, котрі отримали доходи, з яких торік не сплачено податок на доходи фізичних осіб.
На розвиток місцевих громад Нікопольського регіону надійшло
169,9 млн грн податків й зборів
Доходи місцевих бюджетів Нікопольського регіону за січень 2022 року склали 169,9 млн грн, що на 22,5 млн грн більше аналогічного періоду 2021 року. Про це повідомив начальник Нікопольського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Володимир Малиновський.
Значну частину надходжень у місцеві скарбниці Нікопольського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 115,6 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 16,7 млн грн.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі протягом січня 2022 року сплатили близько 25,4 млн грн, що на 2,4 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Замикають трійку лідерів спрощенці, які сплатили майже 20,8 млн грн, що на 3 млн грн перевищує минулорічні показники.
«Завдяки повній та своєчасній сплаті податків, рівномірного поповнення бюджету та злагодженій взаємодії податківців з платниками податків вдається досягти позитивної динаміки надходжень до бюджету» зазначив Володимир Малиновський.
Центрами обслуговування платників Нікопольського регіону
за січень 2022 року надано 1801 адміністративна послуга
Як повідомила начальник Нікопольського відділу електронних сервісів управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Жевнерова, за січень 2022 року до Центрів обслуговування платників Нікопольського регіону звернулось 1938 платників. Надано 1801адміністративну послугу.
Найчастіше громадяни відвідують ЦОП для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (862) та отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми та джерела виплачених доходів та утриманих податків (272). Також зареєстровано 100 платників єдиного податку, надано 227 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 76 реєстраторів розрахункових операцій. Центр обслуговування платників працює за принципом оперативного та якісного обслуговування бізнесу та громадян. Тут видаються довідки, приймається звітність від суб’єктів господарювання, забезпечується швидкий доступ до інформації.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
До уваги платників податків! 9 лютого 2022 року з 09-00 год. до 10-00 год відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за телефоном: (096) 509-37-04 на тему: «Кампанія декларування громадян доходів, отриманих у 2021 році». На запитання відповідатиме заступник начальника ДПІ у м. Покрові Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валентина Піхтіна.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/564202.html повідомила.
ДПС звітує про успішний початок 2022 року. Завдяки свідомому ставленню платників до сплати податків надходження до бюджету перевищують не тільки визначені індикативи, а й зростають порівняно з січнем 2021 року.
Загальний фонд держбюджету:
індикатив – 38,8 млрд грн;
факт – 43,2 млрд грн.
Перевиконання: +4,4 млрд грн, або +11,4%,
до минулого року: +9,9 млрд грн, або +29,8%.
У т.ч. ПДВ:
індикатив (сальдо) – 17,3 млрд грн;
факт – 22,7 млрд грн.
Перевиконання: +5,4 млрд грн, або +31,1%,
до минулого року: +6,4 млрд грн, або +39,0%.
Платникам податків на рахунки у січні відшкодовано 18,5 млрд грн податку на додану вартість (за оперативними даними), що на 5,5 млрд грн більше порівняно з січнем 2021 року.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/560784.html повідомила.
Протягом 2021 року Контакт-центром ДПС прийнято 977,3 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень 920,7 тис. отримано у телефонному режимі, 10,7 тис. – електронною поштою і факсом, 0,1 тис. – з використанням автовідповідача та 45,8 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 3,2 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – грудня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1247 уніфікованих запитань - відповідей та внесено 1530 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/563123.html повідомила.
Для припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування Державна податкова служба України здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлі пальним.
При цьому використовується інформація з різних джерел, зокрема, звернень громадян, громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Також здійснюється власна аналітична робота, що базується на аналізі звітних даних суб’єктів господарювання.
Так, у 2021 році територіальними підрозділами фактичних перевірок для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків у сфері обігу пального проведено 2349 фактичних перевірок.
За результатами розгляду матеріалів фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 565,7 млн гривень.
Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівники територіальних підрозділів фактичних перевірок ініціювали вилучення з незаконного обігу 1 013,3 тис. літрів пального на загальну суму 27,3 млн гривень, а саме:
- дизельного пального – 545,4 тис. літрів на суму 14,4 млн гривень;
- бензину А-92 – 75,7 тис. літрів на суму 2 млн гривень;
- бензину А-95 – 310 тис. літрів на суму 9,5 млн гривень;
- газу скрапленого – 82,2 тис. літрів на суму 1,4 млн гривень.
Також за результатами проведеної роботи працівниками ДПС ініційовано припинення діяльності 98 незаконних АЗС (АГЗС) та вилучення 229 одиниць обладнання, за допомогою якого здійснювався незаконний продаж пального на загальну суму 20,2 млн гривень.
Для ефективного контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, та забезпечення повноти надходжень акцизного податку до місцевих бюджетів, пропонуємо у разі наявності інформації про встановлені випадки недотримання такими суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства України повідомляти про такі випадки Державну податкову службу України на електронну скриньку post@tax.gov.ua.
Для всебічного та якісного розгляду звернень громадян просимо в зверненнях за можливості зазначати: адресу АЗС, назву суб’єкта господарювання, вид придбаного пального з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/563341.html повідомила.
Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.
З початку кампанії громадяни вже задекларували активи вартістю 1,3 млрд грн. Сума задекларованого до сплати збору склала 79,1 млн гривень.
Звертаємо увагу, що 1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %. У подальшому до завершення кампанії іноземні активи можна задекларувати за ставкою 9 %.
Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані станом на 01.01.2021 належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.
Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обовʼязком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися тут.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує щодо можливостей та переваг використання сервісу ДПС України «Електронний кабінет».
Так, зокрема, бажаючи зареєструвати дитину у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) з використанням «Електронного кабінету», одному із батьків у приватній частині «Електронного кабінету» (режим «ЕК для громадян») необхідно подати в електронному вигляді заяву для реєстрації за формою № 1ДР (Облікова картка фізичної особи – платника податків (1ДР)) з використанням кваліфікованого електронного підпису.
До заяви додати скановану копію свідоцтва про народження дитини та скановану копію документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).
При поданні заяви за формою № 1ДР засобами «Електронного кабінету» обирається податковий орган, де один із батьків бажає отримати Картку платника податків.
Результат опрацювання заяви відображається в Електронному кабінеті «Відповідь № 2 Фінальна».
Отримання Картки платника податків здійснюється у Центрі обслуговування платника з пред’явленням: оригіналів свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, необхідно додати документ про реєстрацію місця проживання/перебування).
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua. Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється при наявності кваліфікованого електронного підпису (КЕП), який можна отримати у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у тому числі звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби (https://acskidd.gov.ua).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) нагадує платникам податків, що подати податкову декларацію про майновий стан і доходи можна не відвідуючи податкову.
Що для цього потрібно:
1. Отримайте електронні цифрові підписи.
2. Зайдіть в Електронний кабінет за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua 3.Тепер Вам необхідно зайти в закриту частину Електронного кабінету, в якій можна ввести декларацію та направити до податкової.
Вхід здійснюється за допомогою ключа. Потрібно обрати АЦСК (наприклад АЦСК ІДД ДПС чи АЦСК АТ КБ “Приватбанк”), обрати файл ключа (знайдіть ключ там, де Ви його зберегли на комп’ютері), ввести пароль до ключа, натиснути “Зчитати” та “Увійти”.
Далі зайдіть зліва в меню “ЕК для громадян”.
Оберіть закладку “Податкова декларація про майновий стан і доходи”.
Починаємо заповнювати декларацію:
- Спочатку треба поставити галочку “Звітна”, чи “Нова звітна”, чи “Уточнююча”.
- Поставте позначку в комірці “Резидент”, потім “Самостійно платником податку”, потім в комірці “Громадянин” чи “Особа, яка заявляє право на податкову знижку”.
- Переходимо до заповнення показників звіту. Заповнивши декларацію натисніть кнопку “Перевірити”, якщо Ви допустили помилку - Ви побачите підказку, що саме необхідно виправити.
8.Після успішної перевірки декларації натисніть кнопку “Зберегти”.
9. Підпишіть звіт своїм підписом так, як Ви заходили в Електронний кабінет, оберіть кнопки “Обрати”, “Зчитати”, “Підписати”.
10.Натисніть кнопку “Відправити”.
11.Залишилось через деякий час (5-10 хвилин) у лівій закладці “Вхідні/вихідні документи” переглянути чи надійшла від ДПС квитанція про прийняття Вашої декларації.
12. Прочитайте зміст такої квитанції, впевніться, що квитанція позитивна і декларація успішно прийнята ДПС.
13. Якщо квитанція негативна - в ній обов’язково буде підказка у чому помилка. Червоні звіти - не прийняті податковою, зелені звіти - прийняті податковою. Усі подані Вами звіти тепер відображатимуться в меню “Перегляд звітності”.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.
Відповідно до п. 1 глави 1 розд. III Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), реєстрація розрахункових книжок (далі – РК) здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
При реєстрації РК присвоюється номер, який складається з фіскального номера першої КОРО та проставленого через дріб порядкового номера такої РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера РК додається літера «с».
Пунктом 2 глави 1 розд. III Порядку визначено, що РК має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим суб’єктом господарювання, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів.
Форму реєстраційної сторінки РК наведено в додатку 6 до Порядку.
РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю.
Згідно з п. 3 глави 1 розд. III Порядку перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен забезпечити:
заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять найменування та податковий номер суб’єкта господарювання;
відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами п. 2 глави 1 розд. ІІІ Порядку;
відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями.
На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.
Пунктом 4 глави 1 розд. III Порядку передбачено, що реєстрація першої РК в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), другої та наступних – на підставі заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО) (ідентифікатор J/F1311304) (додаток 3 до Порядку). Датою реєстрації першої РК є дата реєстрації КОРО.
Контролюючий орган у разі наявності підстав для відмови, визначених у п. 9 глави 1 розд. II Порядку, відмовляє в реєстрації РК та повідомляє про це суб’єкта господарювання не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО. У разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО проводить реєстрацію РК шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС (п. 5 глави 1 розд. III Порядку).
Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книжки, дата реєстрації, найменування контролюючого органу, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю), після чого РК вважається зареєстрованою. Кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 глави 1 розд. ІІІ Порядку).
Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п. 1 глави 2 розд. II Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (п. 8 глави 1 розд. III Порядку).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:
операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.
Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.
Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
При цьому відповідно до п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою, визначеною п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абзацом другим п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.
Враховуючи вищезазначене зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує.
При зміні кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) інформує, що суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).
Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.
Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих /удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.
Електронні форми повідомлень J1391802/F1391802 розміщені за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm;
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.
Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.
Нагадуємо, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) (п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Крім того, п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що в Декларації відображається, зокрема, така інформація (дані):
- відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;
- відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати;
-самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір);
- ставка та сума Збору.
Враховуючи викладене, Декларація подається фізичною особою у випадку наявності у такої особи активів, які були придбані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, а отже у разі відсутності таких активів подавати зазначену Декларацію з нульовими значеннями фізична особа не зобов’язана.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє.
Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.
У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) нагадує, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) щороку, станом на 01 січня, самостійно обчислюють належну до сплати суму податку і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію. Звертаємо увагу, що в декларації річна сума платежу розбивається на рівні частки за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Разом з першою декларацією подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг має подаватися лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Разом з тим, платники мають право подавати звітну декларацію щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним. У такому випадку вони звільняються від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник має подати декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, в якому було набуто право власності чи користування.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2021 року.
Граничні терміни подання декларації про майновий стан і доходи в 2022 році (за звітний (податковий) 2021 рік):
до 09.02.2022 включно – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
У разі якщо фізична особа - підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, то такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
до 03.05.2022 включно – громадяни, які відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язані подати декларацію, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
За умови якщо в платника податку відсутні підтвердні документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 ПКУ, то згідно з пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 3 травня 2022 року (граничний термін подання декларації).
до 31.12.2022 включно – громадяни, які мають право на податкову знижку.
Платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, повинні подати декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п. п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.
Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.
Водночас декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання; юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність; бюджетні установи; громадські та інші підприємства; установи та організації; постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Стаціонарним джерелом забруднення визначено підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Отже, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначено статтею 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. Зокрема, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Натомість дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується за ставкою 5 відс. А от дохід від продажу третьої та наступних легкових автівок оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Увага! Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).
Так, в частині удосконалення процедури погашення податкового боргу цей закон містить положення щодо інформування громадськості, платників податків та органів місцевого самоврядування про суми податкового боргу юридичних і фізичних осіб без обмежень щодо поширення даних фізичних осіб.
З метою посилення інформування громадськості, платників податків та органів місцевого самоврядування про суми податкового боргу платників податків Законом № 1914 внесено зміни до п.12.3.3 пункту 12.3 статті 12 та пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України, відповідно до яких інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, буде надаватись органам місцевого самоврядування для проведення роботи з такими боржниками щодо недопущення росту податкового боргу та забезпечення його погашення, а також щомісячно оприлюднюватись на веб-порталі ДПС у формі відкритих даних (із зазначенням дати народження, прізвища, ім`я, по батькові фізичної особи).
Слід зазначити, що Законом № 1914 внесено також зміни до Законів України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» та від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних», відповідно до яких не може бути обмежено доступ до інформації про наявність у фізичної особи податкового боргу, а така інформація не належить до інформації з обмеженим доступом.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє.
Платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:
- отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;
- понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3
ст. 166 Кодексу;
- якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією;
- якщо платник податків - резидент України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку та резидент - фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті. Інші особи право на податкову знижку не мають;
- використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається до 31 грудня року, наступного за звітним року.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що для обрання, або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заяву можна подати особисто, надіслати поштою з повідомленням про вручення або засобами електронного зв'язку в електронній формі. Також заява подається державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Зареєстровані ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для I або II групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Новостворені суб'єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для III групи без ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Підприємці, які є платниками інших податків і зборів можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу ним дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та максимальний дохід отриманий від підприємницької діяльності для I групи не перевищує 167 розмірів мінімальних заробітних плат, для II групи 834 розміри мінімальних заробітних плат, III групи - 1167 розмірів мінімальних заробітних плат).
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє.
Згідно з п. 25 частини першої ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) кваліфікований сертифікат відкритого ключа – сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам Закону № 2155.
Пунктом 86 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року №992, визначено, що формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки заявника здійснюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг на основі ідентифікаційних даних особи, одержаних від заявника під час його ідентифікації та перевірки достатності обсягу його цивільної правоздатності і дієздатності.
Відповідно до п. 5.2 Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС при ідентифікації юридичної особи з’ясовують:
- її повне та скорочене найменування;
- місцезнаходження;
- відомості про органи управління та їх склад;
- дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном, їх повноваження;
- ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром (для юридичних осіб – резидентів).
Отже, в кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа зазначення посади не передбачено.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) нагадує, в якому рядку декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) платник податку відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою, якщо у нього є інші підстави для подання Декларації.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ. Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
Декларація складається з восьми розділів та передбачає відображення платником податку, зокрема, даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.
Згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО):
нульова;
визначена п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.),
визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
Отже, дохід, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО включається до загального річного оподатковуваного доходу.
Згідно з п.п. 8 п. 2 розд. ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.6 Декларації.
Враховуючи викладене, платник податку у разі наявності підстав для подання Декларації відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, у рядку 10.6 Декларації. Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Підпунктом 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Норми визначені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ).
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) звертає увагу платників акцизного податку на набрання чинності норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Даним документом передбачено збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво. При цьому, слід враховувати, що зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу, щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 1 березня 2022 року.
Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку встановлену на дату реалізації спирту етилового, тобто у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку. Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.
Щодо легалізації заробітної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Нікопольський регіон) повідомляє.
Одним із важливих напрямків роботи органів податкової служби є легалізація трудових відносин та заробітної плати. Адже через «тіньовий» ринок зайнятості бюджети недоотримують надходження, а громадяни позбавляються соціального захисту.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2022 року – 6 500 гривень, з 1 жовтня 2022 року – 6 700 гривень; з якої повинні бути сплачені усі податки та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Отже, з 01.01.2022 роботодавці щомісячно зобов’язані нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 6 500 грн, а з 1 жовтня 2022 року – не менше 6 700 гривень.
Роботодавці, які ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати, бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, та видають працівникам зарплату «у конвертах», порушують законодавство, права і соціальні гарантії робітників. З іншого боку, погодившись на одержання зарплати «у конвертах», громадяни України свідомо позбавляють себе соціального захисту.