Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/543763.html повідомила.
Державна податкова служба України очікує перевиконання індикативних показників з надходжень до загального фонду державного бюджету за 2021 рік. Про це заявив в. о. Голови ДПС Михайло Тітарчук під час селекторної наради керівників структурних підрозділів та територіальних органів.
Він зазначив, що загалом очікується перевиконання індикативів з надходжень до загального фонду державного бюджету, визначених на рівні 596 млрд грн на 2021 рік. Підставою для цього прогнозу є результати діяльності Служби протягом грудня.
Під час наради також були проаналізовані обʼєктивні та необʼєктивні чинники, які впливають на якість виконання територіальними органами ДПС функцій щодо ефективного адміністрування податків, параметрів бюджету, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у частині макропоказників та податкових надходжень до бюджету.
«У Законі про державний бюджет на 2022 рік по податках, зборах, платежах, які адмініструє ДПС, визначено показники у розмірі 698,8 млрд гривень. Порівняно з визначеними показниками на поточний рік це – на 17,3% більше, або 102,9 млрд грн додаткових надходжень. Враховуючи це, ми маємо об‘єднати зусилля – поліпшити адміністрування податків та активніше розвивати сервіси для платників. При цьому головним є забезпечення надходжень без тиску на бізнес. Ми працюємо за принципом відкритості, партнерства та безумовного дотримання законодавства», –наголосив Михайло Тітарчук.
Він також зазначив, що податкова культура в Україні зміцнюється і надалі ДПС приділятиме цьому аспекту більше уваги.
«Я дякую кожному, хто сумлінно сплачує податки – таким чином ви підтримуєте свою державу і сприяєте її розвитку. Завдяки вам сьогодні наша країна прямує до нових, вищих стандартів життя», – підкреслив Михайло Тітарчук.
Нещодавно, 23.12.2021, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась нарада, присвячена підсумкам роботи ГУ ДПС у 2021 році.
У нараді під головуванням начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганни прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Мазур Ольга, заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, керівники і фахівці підрозділів ГУ ДПС та директор Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – АППУ) Вікторія Захарова.
Відкрила нараду начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна, яка зазначила: «Добігає до кінця 2021 рік. На порозі – 2022. Це той період, коли ми підводимо підсумки та будуємо плани на майбутнє. Поточний рік для нашої служби був дійсно важливим та особливим. Так, з 1 січня цього року Державна податкова служба України почала працювати як єдина юридична особа. Це велика реформа, яка вчасно та успішно реалізована. На сьогодні податкова служба – це єдина система. Найкращим свідченням успішності будь-якої реформи податкової є показники надходжень до бюджету. Адже наша служба – це одна з основних ланок у механізмі наповнення бюджетів. Від ефективності нашої роботи залежить економічний та соціальний розвиток, як Дніпропетровщини, так і держави в цілому».
Акцентовано увагу на тому, що протягом січня – листопада поточного року платниками області до бюджетів усіх рівнів спрямовано понад 55 млрд грн податків і зборів. Це на 12 млрд перевищує відповідний показник минулого року (темп росту – майже 129 %).
При цьому, до державного бюджету надійшло понад 26 млрд грн. Це майже на 6 млрд грн більше відповідного показника минулого року (темп росту – понад 129 %); до місцевих бюджетів – майже 29 млрд, що на 6 млрд грн більше надходжень аналогічного періоду минулого року (темп росту – майже 128 %).
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло майже 18 млрд грн, що на 3 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року (темп росту – 119 %).
«Позитивна тенденція надходжень – це результат нашої спільної успішної роботи з платниками податків», – зауважила очільниця ГУ ДПС.
Чуб Ганна відзначила важливість партнерських взаємовідносин з платниками, ефективність співпраці як з бізнес-асоціаціями, так і з кожним підприємством та з кожним платником податків.
За словами начальника ГУ ДПС, вже побудована певна комунікаційна платформа з аграрним бізнесом, АППУ, Спілкою Українських підприємців, Save ФОП.
Так, протягом 11 місяців поточного року з бізнесом та громадськістю регіону проведено 458 зустрічей, що на 215 зустрічей (або 88,5 %) більше аналогічного періоду минулого року.
«Ми вдячні усім сумлінним платникам, які навіть у такий непростий період забезпечили не тільки стабільність, а і зростання надходжень податків. Вчасна сплата податків це прояв патріотизму та соціальної відповідальності», – зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Крім того, особлива увага приділена співпраці з територіальними громадами. У 2021 році проведено 285 спільних зустрічей.
Значною подією, яка відбулася у грудні поточного року стало підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Команда податківців Дніпропетровщини постійно працює над створенням комфортних умов платникам шляхом надання інформаційних, консультативних та адміністративних послуг. Широкий спектр таких послуг платники отримують і у ЦОПах.
Протягом січня – листопада поточного року у ЦОПах платники податків отримали майже 277 тисяч адміністративних послуг. Це на 20 тисяч більше відповідного періоду минулого року. При цьому, майже 80 тисяч таких послуг (29 %) платники податків отримали в електронному вигляді. По відношенню до минулого року їх кількість збільшилась на 34 тисячі (майже на 43 %).
Продовжує роботу мобільний ЦОП. Ним здійснено 287 виїздів, з яких 135 – адресних до маломобільних груп населення.
Під час виїздів:
Робота з молоддю – один з найважливіших напрямів діяльності ГУ ДПС.
При цьому, це і постійна робота з молоддю, яку ми бачимо у майбутньому у наших рядах, і виховання майбутнього платника податків.
Чуб Ганною також зроблено акцент на співпраці з ветеранами податкової служби та на роботі профспілки ГУ ДПС.
Щодо корпоративної культури, то начальник ГУ ДПС приділила увагу активному життю колективу – це і проведення різних конкурсів, як серед працівників, так і серед молоді, і відкриття Музею історії податкової служби Дніпропетровщини, і проведення Спартакіади ДПС – 2021.
Під час проведення наради відбулось також підведення підсумків конкурсу на найкращий новорічний Центр обслуговування платників «Створюємо новорічну казку у ЦОП» та урочисте нагородження переможців. Працівники ЦОПів ГУ ДПС творчо підійшли до прикрашення ЦОПів, проявили креативність, оригінальність, створили святковий настрій та комфортні умови для зручного отримання послуг платниками. Переможцями стали ЦОПи Соборної, Новомосковської та Жовтоводської ДПІ ГУ ДПС.
Про результати діяльності у 2021 році за напрямками роботи проінформували присутніх заступники начальника ГУ ДПС Мазур Ольга та Леонов Валерій, а також начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС Алла Свірська та в. о. начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС Андрій Кріпак.
До учасників наради з промовою звернулась директор АППУ Вікторія Захарова, яка відзначила важливість співпраці податківців Дніпропетровщини з платниками податків.
Під час проведення заходу відбулась церемонія нагородження Похвальними листами найкращих працівників ГУ ДПС за відмінні успіхи в службовій діяльності та особисті досягнення у професійній сфері у 2021 році.
Також, фахівці ГУ ДПС, які приймали активну участь у вирішенні питань захисту членів профспілки, отримали грамоти Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби.
«Щиро дякую кожному з вас за сумлінну роботу, професіоналізм, працьовитість, наполегливість, прагнення до успіху. Попереду – нові завдання, цілі, плани на майбутнє. Вважаю, що у нашого колективу є достатній потенціал для виконання всіх завдань і досягнення високих результатів. Ми – потужна команда справжніх професіоналів, які працюють системно і задля головної мети – економічного зростання регіону та країни в цілому.
Незабаром дивовижні свята.
Вітаю усіх з прийдешніми Різдвяними святами та Новим роком.
Нехай ці казкові зимові свята принесуть у наше життя яскраві зміни, які зроблять її багатшою та більш насиченою і цікавою.
Бажаю впевненості, спокою та стабільності!
Здоров’я Вам та Вашим близьким і рідним!
Щастя, позитиву, добра, успіху та миру!», – підсумувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Отже, у 2021 році закладено міцний фундамент для стабільного наповнення у подальшому бюджетів та державних цільових фондів, як основи економічного зростання та процвітання нашого регіону.
Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева нагадує, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Ганна Гроздовська-Боличева нагадує, що для отримання права на податкову знижку за 2020 рік громадянам необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи по 31.12.2021 включно!
Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева повідомляє.
Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/ електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або програмним РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що встановлений Законом № 674, і зазначається для підакцизних товарів в рядку 7 чеку. Форма фіскального касового чеку № ФКЧ-1 наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Разом з тим, згідно з п. 4 розд. І Положення № 13 у формах розрахункових документів, наведених у додатках до Положення № 13, взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим.
При цьому відповідно до Положення № 13 для підакцизного товару необхідно забезпечити зазначення у фіскальному касовому чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, затвердженого Законом № 674, який складається з 10 цифр.
Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева звертає увагу платників, що наказом Міністерства фінансів України від 17.11.2021 № 601 внесено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Зокрема, у рядку 10 заголовної частини щодо особливих відміток з’явився окремий рядок для інвестора із значними інвестиціями та для цих же платників податку на прибуток додано два рядки в основному розділі декларації:
- 03.1 «Сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями»;
- 03.2 «Сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями».
Також змінився й зміст рядку 04. Тепер об'єкт оподаткування визнається за новою формулою: (рядок 02 + рядок 03 РІ + рядок 03.1 + рядок 03.2) (+, -).
Змінено і зміст додатку ВП. В нього додано рядки 03.1 та 03.2 та викладено у новій редакції формулу рядку 04. Крім того, у формі декларації впроваджено відповідну графу для проставлення позначки щодо обов’язку подавати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом.
Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева повідомляє, що реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) за ідентифікатором форми J/F1311405.
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС та надсилає до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО засобами телекомунікацій в електронній формі.
Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера реєстратора.
Протягом трьох робочих днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або надає (надсилає) суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (додаток 3 до Порядку)за ідентифікатором форми J1413404 (далі – реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні за ф. № 3-РРО зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. Щодо кожної господарської одиниці, де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування.
Реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господарській одиниці, на якій використовується як основний програмний РРО, проводиться в порядку, визначеному розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Заступник начальник Нікопольської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській Ганна Гроздовська-Боличева звертає увагу на те, що фізичні особи зобов’язані повідомляти контролюючі органи про зміну даних.
У випадку зміни даних, зокрема зміни місця проживання (податкової адреси), прізвища, імені, по батькові необхідно у місячний термін з дня настання таких змін звернутися до податкової інспекції для внесення відповідних змін до Облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті). Для цього необхідно подати заяву за ф. № 5ДР або заяву за формою № 5ДРП.
Ганна Гроздовська-Боличева уточнила, що фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення заяв за ф. № 5ДР та № 5ДРП використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія - необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/544841.html повідомила.
Протягом січня – листопада 2021 року Державна податкова служба надала 4,6 млн адміністративних послуг платникам податків.
Однією з популярних серед 142 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – листопада 2021 року було надано майже 1,5 млн таких послуг.
Майже 1,2 млн платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано 250 тис. таких довідок.
Крім того, протягом вказаного періоду було зареєстровано 382,3 тис. платників єдиного податку та надано 394,7 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.
Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано майже 261,2 тис. таких послуг.
Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У 2021 році фахівцями Контакт-центру надано 174,3 тис. консультацій із зазначених питань.
З початку 2021 року платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму понад 10,4 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились майже на 5,2 млн грн або на 99,6 відсотків.
Доводимо до відома, що відповідно до п. п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.
Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316604) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) в електронній формі, яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Форма заяви за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/formi-prro/
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604), що подається у електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування ЄВ.
Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.
Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).
Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.
Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).
Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.
Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).
Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:
1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;
2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;
3) активи, отримані у вигляді подарунку;
4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).
Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:
1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
- ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
- ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- порушеннями у сфері валютного законодавства;
- порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.
2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).
3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.
4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.
Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).
Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обрає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.
Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розд. IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
-об’єкт житлової іпотеки придбавається;
-збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Як заповнюються графа 8 та графа 9 Повідомлення про прийняття працівника на роботу?
Формою Повідомлення про прийняття працівника на роботу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Повідомлення), передбачено заповнення, зокрема гр. 8 «Дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу» та гр. 9 «Дата початку роботи».
Зазначені графи на паперових носіях та в електронній формі заповнюються у форматі «ддммрррр», де:
«дд» - двозначне число, що означає календарний день у місяці;
«мм» - двозначне число, що означає місяць року;
«рррр» - чотири цифри числа року.
Так, зокрема дата «3 серпня 2015 року» в гр. 8 та гр. 9 Повідомлення заповнюється як «03082015».
Нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум ЄВ здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством
Відповідно до п. 2 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) у таких розмірах:
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.
Згідно з п. 7 розд. VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розд. VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум ЄВ здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.
Який термін сплати штрафної санкції?
Відповідно до абзацу другого частини чотирнадцятої ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
Про строки для подання та розгляду контролюючим органом скарги на вимогу про сплату недоїмки зі сплати ЄВ та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу
Скарга на вимогу контролюючого органу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі – скарга) подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це контролюючого органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Хто відноситься до платників ПДФО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями платниками податку на доходи фізичних осіб є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
База оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті
Відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Про порядок реєстрації касира в розділі «Програмний РРО (тестова версія)» Електронного кабінету
Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, яке розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями:
Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391802;
Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документiв (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391802.
У відкритій частині Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою меню «Введення звітності».
У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за ідентифікатором форми «J/F 1391802 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа».
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
- найменування для ЮО або прізвище, ім’я, по батькові для ФО, податкову адресу, номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для ЮО) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для ФО) або серію та номер паспорта (для ФО, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, у чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
- дату звернення.
На звернення платника, яке не відповідає зазначеним вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника/заступника керівника у паперовій або електронній формі.
Уповноважена особа ДПС може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом 1 п. 52.1 ст. 52 ПКУ.
На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
За вибором платника індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Звертаємо увагу, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного органу ДПС.
Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів:
-регіон в якому знаходиться орган ДПС,
-орган ДПС, до якого направляється звернення,
-тип документу (із списку обирається значення «консультація»),
-тематику,
-заповнення короткого змісту звернення і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
У зверненні вказується спосіб надання індивідуальної податкової консультації (у паперовій або електронній формі) та електронна адреса на яку необхідно надіслати відповідь в електронній формі.
Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь орган ДПС надсилає платнику податків у строки, визначені ст. 52 ПКУ, в електронній формі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу) на електронну адресу зазначену у зверненні та обов’язково в паперовій формі на податкову адресу. Індивідуальна податкова консультація в електронній формі через Електронний кабінет не надсилається.
Роздрукована електронна форма (у форматі pdf) індивідуальної податкової консультації не вважається оригіналом.
Згідно з п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. XX ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій у письмовій формі.
До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Норми визначені пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) інформує, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Повідомлення за ф. №20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно відповідних розділів Податкового кодексу.
Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. № 20-ОПП.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб дивідендів визначений п. 170.5 Податкового кодексу України.
Податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
Дивіденди остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податків за такими ставками:
5% – для дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п. 167.5.2 ПКУ);
9% (половинний розмір ставки встановленої п. 167.1 ПКУ) – для дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п. 167.5.4 ПКУ);
18% – для дивідендів, нарахованих платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати (пп. 57.1-1.4, пп. 170.5.3 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ. Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ (в редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020) визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця.
Отже, у разі якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то такий підприємець має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного податку.
Водночас, при сплаті до 23.05.2020 фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
В Електронному кабінеті здійснюється автоматизоване внесення до журналу всіх дій, що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу.
Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі (п. 421.1 ст. 421 ПКУ).
У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.
Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
Чи застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснювалася за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?
У разі, якщо покупець оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО (далі – ПРРО) зобов’язаний видати (сформувати) електронний розрахунковий документ встановленої форми та, у випадку продажу товарів на які встановлені гарантійні терміни, – відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що відповідно до підпункту 170.1.6 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму «Інформація суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)».
У разі якщо такі договори не укладалися, інформація не подається.
За порушення порядку або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ - накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення. У разі здійснення повторного порушення - накладається штраф в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Слід зазначити, що реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцеперебуванням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцеперебуванням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування Нікопольського регіону) повідомляє, що у разі зміни відомостей, таких як найменування юридичної особи або прізвища, ім’я по батькові фізичної особи тощо, користувач електронних довірчих послуг ІДД ДПС зобов’язаний невідкладно звернутися до Кваліфікованого надавача таких послуг для скасування кваліфікованого сертифіката.
Потім він зможе отримати електронні довірчі послуги щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Клієнт (користувач) зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі:
- компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо);
- зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті;
- виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо.
Платником подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нових кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.
Слід пам’ятати, що скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.