Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Податковим кодексом України передбачено зменшення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Надано право сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з Податку, що сплачується на відповідній території:

з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями);

з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.

Крім того, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право звільняти від сплати Податку на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, які внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту.

Встановлено звільнення від сплати Податку, для резидентів Дефенс Сіті (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті), яке поширюється на:

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Отримати послуги без зайвого клопоту: у ЦОПах для зручності відвідувачів облаштовані дитячі куточки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Податкова служба як сервісна служба безкоштовно надає адміністративні та інші послуги суб’єктам господарювання: підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форми власності, ФОПам та фізичним особам.

Фахова допомога кожному – пріоритет у роботі податкової служби Дніпропетровщини.

Для платників сервісне обслуговування фахівцями податкової служби здійснюється у зручний спосіб: як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги». Отже, кожен відвідувач може спланувати свій візит.

Крім того, для створення комфортних умов під час отримання платниками адміністративних та інших послуг, які надаються у центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та з урахуванням вимог Положення про діяльність дитячих кімнат в установах та організаціях, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 19.04.2022 № 136 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2022 за № 557/37893), згідно з якими приміщення дитячої кімнати має відповідати нормам ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди, Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», в ЦОПах облаштовані дитячі куточки.

Так, особа, яка завітала до ЦОПу з дитиною, має можливість отримати податкові послуги без зайвого клопоту. У дитячому куточку малеча може зайнятись малюванням, розкрасками тощо.

Сьогодні податкова служба адаптується до потреб людей.

Безбар’єрність – це не бонус, це норма.

Роздрукування чи створення в електронному вигляді Z-звіту, в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відсутність обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку).

За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;

за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та / або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що «Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321.

Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:

перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;

другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;

третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.

Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29 липня 2022 року № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок).

Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку № 148.

Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Право на податкову знижку: способи подачі податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що платник податків самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація):

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

В електронній формі податкову декларацію можна подати на сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті платника.

Для зручності платників податків ДПС в особистому електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Алгоритм дій для подання заяв про бажання/відмову отримувати документ через Електронний кабінет 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 637).

Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702), і подання її до контролюючих органів.

Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:

1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

2. Обрати режим «Введення звітності».

У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.

Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);

Поля регіон та район заповнюються автоматично.

3. Заповнити форму документа.

У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.

Після успішного заповнення Зберегти заяву.

4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.

Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису та відправити підписану заяву.

Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 ( Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).

Отриману Квитанцію № 2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.

Податкова Дніпропетровщини: важливе про сучасні касові апарати

Податківці Дніпропетровщини обговорили із суб’єктами господарювання актуальні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО).

У Дніпропетровській області уже зареєстровано 82 077 РРО/ПРРО. Тільки у вересні офіційно оформлено 2 736 сучасних касових апаратів.

На черговій онлайн зустрічі з підприємцями фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) розповіли про порядок повернення коштів, зокрема, при розрахунках через ПРРО. Податкова рекомендує здійснювати переказ коштів у тій формі, в якій здійснювався розрахунок при продажу товарів, робіт, послуг. Це полегшує облік отриманої та повернутої торгівельної виручки. Але за умови погодження із споживачем, при непорушенні встановлених правил та строків форма повернення грошей може бути змінена.

Учасників зустрічі детально поінформували про особливості застосування РРО та/або ПРРО при використанні ключ-картки, трансакції через IBAN, а також їх супроводження через сучасні касові апарати.

Окремо зупинилися на подачі заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), та внесенні змін до реєстраційних даних РРО/ПРРО у зв’язку з перейменуванням вулиці. Податківці наголосили, після внесення змін у дані про місцезнаходження (адресу) об’єкта оподаткування, суб’єкт господарювання має здійснити перереєстрацію РРО/ПРРО у контролюючому органі.

Відомості щодо господарської одиниці в реєстраційній заяві для перереєстрації РРО/ПРРО (заява № 1-РРО/заява № 1-ПРРО) та у розрахунковому документі (фіскальному чеку) мають відповідати відомостям, зазначеним у заяві за формою № 20-ОПП, щодо об’єкта оподаткування, на який, як на господарську одиницю, зареєстровано РРО/ПРРО. Застосування зареєстрованої касової техніки сприяє детінізації економіки.

За результатами зустрічі підприємці отримали чітке розуміння особливостей застосування РРО/ПРРО.

Фахівці ГУ ДПС наголошують, що дотримання закону – це запорука стабільної роботи бізнесу.

Заповнення поля «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені п. 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584) (далі – Порядок).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Створюємо безбар'єрний простір: отримати адміністративні послуги в ЦОПах допоможе перекладач з української жестової мови

Рівні можливості для кожного – не привілей, а право. У центрах обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) доступна послуга перекладу жестовою мовою для громадян з порушеннями слуху. При цьому, використовується Web-система «Сервіс УТОГ –24/7».

Отримати адміністративні та інші послуги доступно, просто і зручно. Для цього платник має повідомити фахівця ЦОПу про необхідність перекладу жестовою мовою. Під час відеозв’язку із професійним перекладачем, який супроводжуватиме діалог у режимі реального часу, забезпечується двосторонній переклад – з жестової мови на усну і навпаки. Сервіс є безоплатним.

Отже, кожен платник податків, незалежно від своїх можливостей, може у зручному форматі отримати адміністративні та інші послуги, податкову інформацію та необхідну допомогу.

Послуга перекладу жестовою мовою у ЦОПах – це ще один важливий крок до побудови безбар’єрного простору.

Реалізація принципу інформаційної безбар’єрності – це про те, щоб кожен міг отримувати інформацію через доступну подачу і не відчував себе поза інформаційним полем.

Створюємо умови, за яких люди можуть повноцінно брати участь у житті суспільства.

Роль управління комплаєнс-ризиками у мобілізації доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє, що об’єктом оцінювання щодо наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Використання системи управління податковими ризиками дозволяє оптимізувати збір доходів, визначаючи та зосереджуючи ресурси на найбільших ризиках для податкової бази.

Визначення найбільших відносних ризиків для податкової бази дозволяє приймати обґрунтовані рішення та сприяти добровільному дотриманню податкового законодавства в довгостроковій перспективі.

Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та на нерухомість

Резиденти Дефенс Сіті звільняються від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Звільнення застосовується з наступного місяця після отримання такого статусу і до завершення місяця, в якому його припинено.

Такі особливості передбачено Законом України № 4577, яким внесено зміни до Податкового кодексу України. Закон набрав чинності 05.10.2025.

Нові правила діятимуть до 1 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу.

Звільнення поширюється на:

земельний податок:

- земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті;

- земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам.

податок на нерухомість:

- об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, якщо вони не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Дефенс Сіті) та використовуються у господарській діяльності резидентів Дефенс Сіті та/або для проживання їх працівників;

- будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Дефенс Сіті не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності та не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Для резидентів Дефенс Сіті під час нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухомість норми про нарахування пені не застосовуються.

У разі втрати статусу резидента Дефенс Сіті:

- втрачається право на звільнення від сплати податків;

- до 20 числа наступного місяця після втрати статусу потрібно подати уточнюючу податкову декларацію із земельного податку та податку на нерухомість та сплатити податкові зобов’язання та пеню;

- пеня нараховується з першого звітного періоду, коли статус було втрачено, без застосування строків давності.

Довідково.

Відповідно до частини шостої статті 36 Закону «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469 (зі змінами) (далі – Закон № 2469) Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, приймає рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контролює дотримання резидентами Дефенс Сіті встановлених законом вимог, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами першою, третьою – шостою статті 37 Закону № 2469:

резидент Дефенс Сіті – це юридична особа, якій відповідно до цього Закону надано статус резидента Дефенс Сіті та яка згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дефенс Сіті, продовжує перебувати у такому статусі;

юридична особа набуває статусу резидента Дефенс Сіті з дня прийняття Міністерством оборони України рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті та внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті;

статус резидента Дефенс Сіті припиняється/втрачається з дня внесення відповідного запису до реєстру Дефенс Сіті, але не пізніше дня завершення строку дії правового режиму Дефенс Сіті;

Міністерство оборони України приймає рішення про надання статусу резидента Дефенс Сіті, за умови що юридична особа, яка звернулася із заявою про надання статусу резидента Дефенс Сіті, відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік, встановленим частиною шостою цієї статті, і щодо такої особи відсутні обставини, передбачені частиною сьомою цієї статті. При визначенні відповідності вимогам щодо частки кваліфікованого доходу заявника враховуються показники фінансової звітності за річний звітний період, що передує дню звернення;

частка кваліфікованого доходу заявника та резидента Дефенс Сіті має становити:

1) не менше 75 відсотків загального доходу юридичної особи, крім винятків, передбачених пунктом 2 цієї частини;

2) не менше 50 відсотків загального доходу юридичної особи – для суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;

кваліфікований дохід – дохід від реалізації (постачання) оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт та/або надання послуг з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів, а також інші доходи, отримані у грошовій формі як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів. Для юридичної особи, яка була залучена до виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель на умовах співвиконавця/субпідрядника, до кваліфікованого доходу включається також дохід такої юридичної особи (за даними бухгалтерського обліку) від реалізації матеріалів, компонентів та складових частин, що були поставлені (відвантажені) на користь резидента Дефенс Сіті для безпосереднього виготовлення оборонних товарів власного виробництва за відповідним державним контрактом (договором) з оборонних закупівель, до виконання якого юридична особа, дохід якої визначається, була залучена на умовах співвиконавця/субпідрядника. При цьому участь співвиконавця/субпідрядника у виконанні державного контракту (договору) з оборонних закупівель підтверджується відповідним державним замовником.

Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».

Нові вимоги до зарплат / загального місячного оподатковуваного доходу у сфері торгівлі алкоголем, тютюном та пальним: що змінилося

Суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет чи пальним, повинні забезпечити працівникам середню зарплату не нижчу за дві мінімальні зарплати або півтори мінімальні зарплати – при дотриманні певних умов.

Така вимога стосується середньої зарплати не лише працівників торгових точок, а всіх працівників такого суб’єкта, незалежно від підрозділу чи місцезнаходження.

Як визначається розмір середньої заробітної плати?

Вона визначається на основі даних податкової звітності, з урахуванням:

- заробітної плати, включно з надбавками та преміями;

- оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків;

- допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Сума цих показників ділиться на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату.

У розрахунках враховуються всі працівники підприємства, навіть якщо вони перебували у відпустках без збереження зарплати або працювали неповний робочий день. Працівники, які працюють за сумісництвом, також включаються до загального обсягу для розрахунку середньої зарплати.

Особливості залежно від місця розташування та площі магазинів

Вимоги до мінімальної середньої зарплати відрізняються залежно від місцезнаходження місць торгівлі та площі їх торговельної зали:

- якщо всі місця роздрібної торгівлі підакцизними товарами, на які отримано ліцензію, суб’єкта господарювання розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей, міст Києва та Севастополя і знаходяться на відстані від 50 км від цих центрів, а також мають площу торговельних залів до 500 квадратних метрів, то розмір середньої щомісячної зарплати має становити не менше ніж 1,5 розміру мінімальної заробітної плати;

- якщо хоча б одне місце роздрібної торгівлі розташоване у межах таких адміністративних центрів чи на відстані до 50 км до них або незалежно від місцезнаходження має площу торговельної зали більшу за 500 квадратних метрів, то середня щомісячна зарплата має бути не меншою за 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Особливості для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які не мають найманих працівників

Для таких ФОП до розміру загального місячного оподатковуваного доходу встановлені такі самі вимоги, як і до середньої зарплати, у тому числі в залежності від місцезнаходження торгових точок та площі їх торговельної зали (не нижче за півтори або дві мінімальні зарплати).

Загальним місячним оподатковуваним доходом є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу від провадження усіх видів господарської діяльності з урахуванням обраної системи оподаткування.

Визначення відстані між місцем торгівлі та адміністративним центром

Відстань від місця продажу підакцизних товарів до найближчого адміністративного центру доцільно виміряти між адресою місця роздрібної торгівлі та найближчим адміністративним центром області, міст Києва та Севастополя.

У разі необхідності, для цього доцільно звертатися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Контроль за виконанням вимог і наслідки

Якщо протягом трьох календарних місяців поспіль у період дії ліцензії розмір середньої щомісячної зарплати / загального місячного оподатковуваного доходу не відповідатиме встановленим нормам, то дія всіх ліцензій на роздрібну торгівлю підакцизними товарами такого СГ буде припинена.

Для підприємств це означає необхідність пильно контролювати зарплатну політику / загальний місячний оподатковуваний дохід, щоб уникнути втрати права на продаж високоприбуткових товарів.

Детальніше читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/komentari-fahivtsiv-dps/944395.html

Довідково.

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Андрейченко.

Головна мета правил контрольованих іноземних компаній (КІК):

- протидія виведенню прибутку до низькоподаткових або офшорних юрисдикцій;

- забезпечення прозорості фінансових потоків і структури володіння;

- встановлення справедливого податкового навантаження, за яким прибуток, фактично контрольований резидентами України, ураховується в їхній податковій базі.

КІК - це іноземна юридична особа або утворення без статусу юридичної особи (наприклад, траст, фонд, партнерство), яке контролюється податковим резидентом України (фізичною чи юридичною особою). Відповідно до п.п. 39-2.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) (ПКУ), під контролем розуміють здатність впливати на діяльність і прийняття рішень компанії (володіння часткою, ухвалення ключових рішень, управління рахунками, ведення звітності тощо).

Контролюючими особами КІК є:

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Важливо підкреслити, що українські компанії, які мають дочірні структури за кордоном, також підпадають під дію правил КІК.

Є два види контролю: формальний і фактичний.

Формальний контроль.

Резидент України володіє понад 50% частки в іноземній компанії.

Резидент України володіє більше ніж 10%, за умови що сукупна частка всіх українських резидентів у цій компанії ≥50%.

Фактичний контроль.

Резидент може мати невелику формальну частку (менше навіть 10%), але фактично управляти компанією:

- мати довіреність на укладання вагомих угод без узгодження з керівництвом;

- ухвалювати рішення про розподіл прибутку;

- мати можливість давати обов’язкові вказівки органам управління компанії;

- мати право укладати договори від імені іноземної компанії;

- мати доступ до банківських рахунків та управління ними;

- зазначення особи в якості засновника юридичної особи під час відкриття рахунків та інші форми впливу на діяльність компанії;

Визнання особи контролером КІК накладає на неї низку важливих зобов’язань перед українською податковою службою.

Згідно з чинним законодавством контролюючі особи зобов’язані:

По-перше, повідомляти податковий орган:

- про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в КІК або початку здійснення фактичного контролю над іноземною компанією, що призводить до визнання контролюючою особою;

- про кожне відчуження части в КІК або припинення здійснення фактичного контролю над КІК, що призводить до втрати статусу контролера.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку резидента – контролюючої особи в електронній формі протягом 60 календарних днів з дня набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

По-друге, подати звіт про контрольовані іноземні компанії.

Звіт про контрольовані іноземні компанії (Звіт) подається одночасно з поданням:

- річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) до 01 травня року, що настає за звітним роком;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

Звіт подається засобами електронного зв’язку в електронній формі, з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

Звітним (податковим) періодом для цілей оподаткування прибутку КІК є календарний рік або звітний період, що закінчується протягом календарного року.

До Звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, на підтвердження розміру прибутку такої КІК за звітний (податковий) рік.

Законодавчо передбачено повну та скорочену форму Звіту. Необхідно пам’ятати, що при поданні скороченої форми Звіту контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року.

До уваги контролерів КІК – 31 грудня 2025 року спливає термін подання повного звіту про КІК за 2024 звітний (податковий) рік.

Третій основний обов’язок – це сплата податків з прибутку КІК, якщо для цього є підстави.

Об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа.

Скоригований прибуток – це прибуток КІК до її оподаткування. Скоригований прибуток КІК перераховується в гривні відповідно до середньозваженого офіційного курсу НБУ за звітний (податковий) період.

Для контролерів юридичних і фізичних осіб застосовуються різні ставки податку на прибуток КІК.

За загальним правилом, ставка податку для контролерів КІК – юридичних та фізичних осіб становить 18%. Проте, для фізичних осіб також застосовуються наступні ставки:

- 18 % - якщо КІК за результатами фінансового звітного періоду приймає рішення не розподіляти прибутки, тобто не виплачувати дивіденди.

- 9 % - у разі отримання фізичною особою розподілених прибутків від КІК у вигляді дивідендів до подання контролюючою особою звіту про КІК або щодо дивідендів, які отримано опосередковано через КІК від українських юридичних осіб, що не сплачують податок на прибуток.

- 5% - у разі отримання фізичною особою дивідендів опосередковано через КІК від українських юридичних осіб, що є платниками податку на прибуток.

Окремо варто звернути увагу на обов’язковість сплати військового збору.

Але не всі контролюючі особи зобов’язані сплачувати податки в Україні з прибутку КІК.

Зокрема, нерозподілений (скоригований) прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні, якщо одночасно виконуються такі умови:

а) є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та

б) виконується будь-яка з таких умов:

– КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, не менше 13%, або

– частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить менше 50%.

Незалежно від дотримання попередніх умов, нерозподілений (скоригований) прибуток КІК не підлягатиме оподаткуванню в Україні якщо:

- загальний сукупний дохід усіх КІК не перевищує еквівалент 2 млн євро;

- КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі;

- КІК є благодійною організацією та не розподіляє прибуток між засновниками або учасниками.

Важливо пам’ятати, що вчасна та правильна сплата податків з прибутку КІК є законодавчою вимогою, недотримання якої може призвести до значних штрафних санкцій, а саме:

штрафна санкція за неподання Повідомлення про зміни в стані свого контролю передбачена в розмірі – 300 розмірів прожиткового мінімуму;

штрафна санкція за неподання звітності про КІК передбачена в розмірі – 100 розмірів прожиткового мінімуму;

штрафна санкція за несвоєчасне подання звітності про КІК передбачена в розмірі – 1 розміру прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання, але не більше 50 таких розмірів;

штрафна санкція за недостовірну інформацію: 3% доходу КІК або 25% від скоригованого прибутку КІК.

Але, 09.05.2024 Законом України №3706-IX було внесено зміни в перехідні положення, а саме:

«…За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

до платників податків не застосовуються штрафні санкції - за порушення, передбачені абзацами першим - восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених статтею 392 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;

до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність - за порушення, пов'язані із застосуванням норм статті 392 цього Кодексу…»

Підводячи підсумки хочу акцентувати увагу, що контролюючі особи КІК мають відповідальність як за належне звітування про КІК, так і за правильне декларування доходів, отриманих із-за кордону. Це не лише формальна вимога закону, а й показник відповідального ставлення платників до побудови прозорого бізнесу. Своєчасне декларування та сплата податків контролерами КІК є ключовим елементом добросовісної податкової поведінки та гарантією уникнення штрафних санкцій у майбутньому.

В умовах воєнного стану відповідальне ставлення бізнесу до сплати податків є надзвичайно важливим для підтримки обороноздатності та економічної стабільності країни.

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно п. 38.2. ст. 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Про коди класифікації доходів бюджету, за якими сплачується військовий збір

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Про особливості листування через Електронний кабінет 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) (далі – Лист) до відповідного контролюючого органу.

Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.

Відповідь на лист надається у такий спосіб:

на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);

до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;

в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).

До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Виправлення самостійно виявлених помилок: заповнення ФОПом – платником єдиного податку податкової декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація).

Декларація може подаватися платником єдиного податку (першої – третьої групи) як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).

У разі подання звітної (звітної нової) Декларації у полі 02 такої Декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 Декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

У разі подання уточнюючої Декларації у полях 02 та 03 такої Декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) Декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

Е-аудит – важливий аспект цифровізації в рамках Національної стратегії доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Цифровізація є ключовою складовою Національної стратегії доходів (НСД), виконуючи роль інструмента для модернізації податкового адміністрування, підвищення ефективності управління державними доходами та боротьби з тіньовою економікою.

Одним з основних аспектів цифровізації в рамках НСД є запровадження електронного аудиту («е-аудит»), який передбачає цифрову трансформацію основних процесів контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

ДПС активно працює над розвитком ІТ-рішень у цьому напрямку. Так, для забезпечення якісної роботи з великими обсягами даних удосконалено функціонал Електронного кабінету. Також для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу, розміщено детальні інструкції та презентаційні матеріали.

Ключові переваги використання SAF-T UA:

- оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;

- відстеження операцій – досліджeння повного ланцюга операцій від первинних документів до фінансової звітності;

- єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;

- ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.

Запровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA значно прискорить процес перевірки, зменшить час на формування запитів, забезпечить детальну аналітику, тим самим створить додаткову зручність для бізнесу.

SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури. Тож ДПС запрошує платників долучатись до процесу тестування функціоналу системи електронного аудиту.

До уваги платників ПДВ! 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу на таке.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з п. 186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів, зокрема, є:

- фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання;

- місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою.

Отже, якщо операції платника податку з придбання і постачання товару здійснюються за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозиться на митну територію України та не вивозиться за її межі, то за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і такі операції не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

ПКУ: за несвоєчасно подану податкову звітність передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що Податковим кодексом України (ПКУ) встановлені строки подання податкової звітності і сплати податків, зборів та платежів.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нагадуємо, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом другим п.п. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому ПКУ порядку (п. 111.4 ст. 111 ПКУ).

Отже, повторне правопорушення визначається за результатами камеральних та документальних перевірок стосовно податків і зборів за кожним контролюючим органом, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено ППР. Із дати винесення контролюючим органом такого ППР починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

ДПС і НБУ впроваджують новий підхід у комунікації з банками щодо валютного нагляду

Державна податкова служба спільно з Національним банком України впроваджують оновлений підхід до формування запитів, які надсилаються банківським установам у разі порушення суб’єктами господарювання встановлених граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Структура запитів враховує вимоги щодо збереження банківської таємниці. Це забезпечує належний рівень правової визначеності та ефективну комунікацію між контролюючими органами та фінансовими установами.

Особливу увагу приділено тому, щоб банки надавали повні, точні та своєчасні відповіді на запити. Такий підхід покращить аналітичну роботу, підвищить прозорість фінансових операцій і зміцнить довіру до фінансової системи України.

Спільна робота ДПС і НБУ спрямована на підвищення ефективності валютного нагляду, прозорості фінансових операцій і запобігання незаконному виведенню валютних коштів з України.

Наказ МФУ № 371: внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Наказ Міністерства фінансів України (МФУ) від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (Наказ № 371) набрав чинності 16.09.2025.

Наказом № 371 внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Декларація), затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (із змінами).

Основні зміни:

- до форми Декларації:

♦ доповнена Додатком БД до Декларації (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)), що містить 7 таблиць;

♦ таблицю «Наявність додатків» форми Декларації доповнено графою «БД»;

- Додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації доповнено:

♦ новим рядком 4.1.25 БД;

♦ літерами «БД» у рядках 3.1.9, 3.1.13 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації;

- Додаток ДІЯ до Декларації:

♦ рядки 20, 21 доповнено літерами «БД».

Платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою за звітний (податковий) 2025 рік.

Кваліфікований електронний підпис – повноцінний інструмент для побудови прозорих, безпечних та ефективних бізнес-процесів 

Кваліфікований електронний підпис – це цифровий паспорт користувача

У цифрову епоху кваліфікований електронний підпис (КЕП) став невід’ємним інструментом, зокрема для бізнесу та громадян. Він дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними сервісами, дистанційно спілкуватися з державними органами і не тільки.

КЕП – це не просто цифрова альтернатива ручному завіренню документів. Це унікальний зашифрований інструмент, який не лише підтверджує особу підписувача, а й гарантує первісність та незмінність документа.

КЕП – це цифровий паспорт його користувача, довірений помічник та потужний інструмент, що відкриває двері у світ сучасних бізнес-процесів.

Навіщо потрібен КЕП та як саме він допомагає у роботі?

КЕП – це, зокрема:

- віддалене підписання документів – звіти, контракти, заяви – все це можна підписати швидко, перебуваючи у будь-якій точці світу: достатньо накласти цифровий підпис;

- юридичний захист – безпека даних та їх юридична сила – на першому місці;

- автоматизація бізнес-процесів – з КЕП можна інтегрувати електронні підписи до корпоративних систем документообігу, що дозволяє автоматизувати підписання рахунків чи актів, заощаджувати час співробітників.

- робота з державними органами – для взаємодії з податковою службою, подання тендерних заявок чи отримання дозволів підписання КЕП стало обов’язковим стандартом, що робить процес швидким, прозорим та максимально зручним.

Усі електронні документи, підписані КЕП, на законодавчому рівні є юридично значущими, а КЕП прирівнюється до власноручного підпису.

Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державної податкової служби України: ЕДП – безкоштовно

КЕП можна отримати, звернувшись, зокрема, до кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг (КНЕДП), наприклад, до Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС).

Мета КНЕДП ДПС – це безкоштовне надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (ЕДП) органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, іншим суб’єктам господарювання та фізичним особам.

Переваги КЕП від ДПС

Користувачі КНЕДП ДПС мають можливість користуватись КЕП, які мають ряд переваг:

- можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів (планшетів, ноутбуків), так і зі смартпристроїв;

- використання КЕП дозволяє вирішувати чимало питань дистанційно, в тому числі і у державних органах, не відвідуючи їх особисто, що значно економить час та надає можливість уникати черг;

- КЕП є захищеними, персоналізованими та безпечними у застосуванні та користуванні електронними сервісами при безконтактній взаємодії користувачів та державних органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

- за допомогою КЕП можна здійснювати листування з державними органами у режимі онлайн мережі Інтернет, формувати та надсилати електронні документи, запити на отримання інформації тощо.

Крім того, до органів ДПС можна подати заяви для реєстрації платниками окремих податків, заяви на упорядкування надміру/помилково сплачених коштів, звітність, вести документообіг, сплачувати податки та інше.

Також у громадян є можливість перевірити загальну інформацію про себе, як платника податків та про об’єкти оподаткування, переглянути повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, подати запит про суми виплачених доходів.

Як отримати безкоштовний електронний ключ від КНЕДП ДПС?

Щоб отримати ЕДП вперше, або якщо термін дії сертифікатів завершився, користувачу необхідно:

1) на вебсайті КНЕДП ДПС (ca.tax.gov.ua) ознайомитись з Регламентом та умовами Договору про надання ЕДП;

2) підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг», обравши відповідну категорію (юридична особа, філія, іноземне представництво, органи державної влади; електронна печатка чи печатка РРО, фізична особа та інше);

3) звернутися до обраного ВПР з оригіналами документів для ідентифікації користувача, підготовленим пакетом документів для реєстрації і флеш-носієм.

Продовження терміну дії сертифікатів за електронним запитом

Користувачам надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів за електронним запитом на сайті КНЕДП ДПС ще на 2 роки у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» за умови, якщо:

- чинні сертифікати;

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, назва та код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Дніпропетровщина: ВПР сформовано понад 28 тис. кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки

Протягом трьох кварталів 2025 року відокремленими пунктами реєстрації (ВПР) управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), що здійснюють надання кваліфікованих ЕДП від імені КНЕДП ДПС, сформовано 28 118 кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки. Позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року складає 5 962 сертифікатів, або 21,2 відсотки.

Багато клієнтів скористались сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом і самостійно згенерували ключі та продовжили кваліфіковані сертифікати відкритих ключів ще на 2 роки. Цей сервіс значно економить час платникам і дозволяє оновити сертифікати за 2 – 3 хвилини, не відвідуючи ВПР.

На Дніпропетровщині надання кваліфікованих ЕДП здійснюється у 8 ВПРах. Вони розташовані у приміщеннях державних податкових інспекцій ГУ ДПС у містах Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград та Нікополь.

Довідково

Для ознайомлення користувачів з кваліфікованими ЕДП функціонує вебсайт КНЕДП ДПС https://ca.tax.gov.ua. На ньому можна отримати детальну інформацію щодо порядку отримання кваліфікованих ЕДП, розміщення ВПР та режиму їх роботи, ознайомитися з нормативною базою та отримати відповіді на поширені питання, здійснити пошук власних сертифікатів, продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки та інше.

Записатися в електронну чергу до конкретного ВПР можна за телефоном 0 800 501 007 або на вебсайті https://ca.tax.gov.ua, спланувавши свій візит до представництв КНЕДП ДПС.

Шановні платники!

Користуйтеся послугами КНЕДП ДПС!

КЕП – це і доступно, і швидко, і зручно, і безпечно, і комфортно.

Безбар'єрність: доступ до інформації та електронних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Сучасна податкова система – це, передусім, відкритість, довіра та повага до кожного платника. Саме такими принципами керується Державна податкова служба України, запроваджуючи нові підходи до управління податковими ризиками та сервісного обслуговування. І безбар’єрність – це сьогодні реальний стандарт роботи. Вона означає рівність, повагу до гідності, доступність послуг – фізичну, інформаційну та цифрову.

Податкова служба прагне, щоб кожен громадянин або підприємець міг отримати послуги швидко, зрозуміло і з урахуванням своїх потреб.

Як це реалізовано:

► Онлайн-доступність. Вебпортал ДПС та сайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг адаптовано для людей із порушенням зору.

► Контакт-центр ДПС. Дає можливість отримати професійні відповіді з будь-яких податкових питань.

► Доступність приміщень. Центри обслуговування платників облаштовуються з урахуванням потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп.

► Ввічливе обслуговування. Відвідувачі з інвалідністю обслуговуються позачергово, за участі модератора, який супроводжує їх на всіх етапах отримання послуг.

Безбар’єрний підхід – це не лише про зручність, а про нову культуру взаємодії між державою та платниками, засновану на прозорості й повазі.

Створення Офісу податкових консультантів (Офіс) – ще один крок до довіри. Ця платформа дає можливість кожному платнику податків отримати фахову консультацію. Місія Офісу пояснювати і допомагати платникам дотримуватися законодавства, будувати прозору фінансову репутацію та запобігати спорам із податковими органами.

Одним із ключових елементів безбар’єрного середовища є цифрова доступність адміністративних та інших послуг, які надаються податковою службою. Це дозволяє кожній людині – незалежно від місця проживання, фізичних можливостей чи обставин – ефективно взаємодіяти з податковими органами.

Адже, безбар’єрність починається з деталей – від пошуку інформації на сайті, доступної і зрозумілої комунікації, можливості залишити зворотний зв’язок.

І сьогодні сервіси податкової служби стають доступнішими та зручнішими для кожного, незалежно від віку, досвіду, стану здоров’я чи життєвих обставин – більшість адміністративних послуг, що надаються органами ДПС, доступні онлайн.

В податковій службі Дніпропетровщини взаємодія з платниками все частіше відбувається за допомогою цифрових форматів: електронної черги, дистанційних консультацій, онлайн-зустрічей, комунікаційної податкової платформи тощо.

З метою розвитку безбар’єрного середовища в органах ДПС та створення сучасних, інклюзивних цифрових рішень, орієнтованих на потреби кожного користувача фахівцями ГУ ДПС:

- опрацьовано онлайн-курс за темою: «Інклюзивне лідерство: як впроваджувати DEІ у своєму бізнесі», розроблений студією EdEra в партнерстві з ГО «Точки опори ЮА» в межах проекту «Посилення різноманіття та інклюзії на робочих місцях в Україні», що реалізується за підтримки Фонду демократії Організації Об’єднаних Націй;

- взято участь у навчальному занятті на тему: «Державна служба без бар’єрів: доступність інформації та цифрових платформ»;

- пройдено навчання у рамках безкоштовного вебінару «Основи інклюзивності та безбар’єрності».

На вищезазначених заходах йшлося про доступність до інформації та електронних послуг для всіх громадян, а особливо – для людей з інвалідністю.

Доступність – це універсальний стандарт якості цифрових сервісів, який полегшує користування електронними ресурсами для всіх громадян.

Податкова Дніпропетровщини: системна робота з платниками шлях до детінізації економіки

Обізнаність платників сприяє сумлінному виконанню податкових зобов’язань, забезпечуючи формування дохідної частини бюджетів усіх рівнів. Податківці Дніпропетровщини залучають усі можливі комунікації для проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи.

Актуальні питання сплати податків, новації у законодавстві та сервісах протягом тижня у фокусі уваги фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) під час зустрічей, семінарів та засідань «круглих столів» з платниками регіону.

Так, на семінарах з платниками Кам’янського, Павлоградського, Синельниківського, Самарівського районів розглядалися актуальні питання щодо обліку об'єктів оподаткування та об’єктів, пов’язанних з оподаткуванням, фахівці ГУ ДПС нагадували про право громадян на податкову знижку та важливості офіційного працевлаштування. Йшла мова і про переваги використання системи управління податковими ризиками, впровадження Національної стратегії доходів до 2030 року, що спрямована на підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури, а також доступу до електронних сервісів та комунікацій з податковою службою і не тільки.

На засіданнях «круглого столу» у м. Дніпро, Криворізькому та Нікопольському районах – у центрі уваги комунікації податківців з платниками актуальні питання удосконалення процедур податкового адміністрування. Зокрема, під час заходів говорили про законодавчі новації, систему управління комплаєнс-ризиками, визначення мінімального податкового зобов’язання, легалізацію трудових відносин та роботу антикорупційного сервісу ДПС «Пульс».

Приділяли увагу Електронним сервісам від податкової служби, а саме Електронному кабінету та мобільному застосунку «Моя податкова», які надають широкий спектр можливостей швидко та легко виконувати податкові зобов’язання.

А на онлайн зустрічі з бізнесом у Самарівському районі детально розглядалися особливості звільнення від податкових зобов'язань ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на військову службу. Не оминали увагою практичність сучасних сервісів податкової служби для комфортного ведення бізнесу, у тому числі презентували новий формат послуг – Офіс податкових консультантів. Говорили також про основні поняття та вектори безбар’єрності – одному із напрямів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року тощо.

Окрім того, цього тижня у межах регламенту роботи мобільного ЦОПу працівниками Кам’янської ДПІ ГУ ДПС здійснено виїзди у ЦНАПи Вільногірської міської ради, П’ятихатської та Вишнівської громад, а фахівці Синельниківської ДПІ виїжджали у Васильківську селищну раду.

Під час таких заходів податківці надавали широке коло адміністративних та інформаційних послуг і консультацій. Надані роз’яснення з питань здійснення підприємницької діяльності, систем оподаткування, а також з питань плати за землю та інших податкових платежів.

Також під час виїздів податківці приймали заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб та на звірку по земельному податку.

З метою формування податкової грамотності школярів фахівці Нікопольської ДПІ ГУ ДПС на цьому тижні зустрічалися з молоддю. Під час комунікацій учням Нікопольського природничо-математичного ліцею № 26 розповідали про те, як формувалася система оподаткування в Україні, значення податків у функціонуванні держави та забезпеченні суспільних потреб.

Такі різносторонні комунікації між платниками та податківцями сприяють податковій обізнаності платників та ефективному наповненню бюджетів.

У Туреччині сертифікати про форс-мажор видають лише торгово-промислові палати

У Туреччині сертифікати про форс-мажорні обставини мають право видавати лише регіональні торгово-промислові палати цієї країни за місцем виникнення події.

Таку офіційну відповідь Союз торгових палат і товарних бірж Турецької Республіки надав на запит Торгово-промислової палати України.

Відповідно до наданої інформації, міністерства, посольства та TOBB не мають відповідних повноважень для видачі таких сертифікатів.

Висновки інших органів можуть мати значення лише в межах їх компетенції, але не замінюють сертифікатів.

Державна податкова служба звертає увагу платників на важливість правильного оформлення документів.

Отримана інформація дозволить ДПС забезпечити єдиний підхід при проведенні документальних перевірок та зменшити кількість безпідставних спорів.

Від сплати яких податків і зборів звільняються юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ та при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку) (п.п. 1 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (п.п. 3 п. 297.1 ст. 297 ПКУ);

податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

Про внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна для перерахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Відповідно до положень п. 2 п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені ст. 266 ПКУ, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок ведення Реєстру пошкодженого та знищеного майна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624 (далі – Порядок № 624).

Держатель Реєстру майна (Міністерство розвитку громад та територій України) щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на перше число відповідного кварталу.

Адміністратором Реєстру майна є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації України (п. 8 Порядку № 624).

Підтвердженням внесення, зокрема, даних за пошкоджене та знищене майно всіх форм власності – об’єкти рухомого та нерухомого майна є Витяг з Реєстру майна.

Витяг з Реєстру майна можна отримати через Портал «Дія», самостійно через мобільний застосунок «Дія» або на порталі diia.gov.ua. Також є можливість звернутися за отриманням Витягу з Реєстру майна до державного реєстратора, адміністратора Центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса.

Сплата ПДФО у разі зміни неуповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 10.2 розд. Х Порядку № 1588, зокрема, передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється стосовно, зокрема, відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Отже, на відокремлені підрозділи юридичних осіб не розповсюджуються норми п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588, тому сплата податків здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Враховуючи викладене, у разі зміни не уповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати найманих працівників такого підрозділу, здійснюється до бюджету за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у такому контролюючому органі.

Як фізичним особам – підприємцям обрати чи перейти на спрощену систему оподаткування (перша – третя групи платників єдиного податку)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу – підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями).

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Новації законодавства: звільнення від сплати єдиного внеску самозайнятих осіб, якщо його сплатив роботодавець

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відповідно до п. 3 частини другої розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» (далі – Закон № 4536) частину шосту ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами ьта доповненнями) (далі – Закон № 2464) викладено в новій редакції, а саме:

«Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), а згідно з п. 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Враховуючи викладене, з 1 жовтня 2025 року зменшиться кількість умов, коли фізичні особи – підприємці та інші самозайняті особи, за яких єдиний внесок повністю сплатив роботодавець, матимуть право не сплачувати єдиний внесок за себе – тепер не потрібно буде мати основне місце роботи.

Отже, для звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб – підприємців та інших самозайнятих осіб залишиться лише дві умови:

- роботодавець (перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464), у тому числі резидент Дія Сіті, вже сплатив за них єдиний внесок;

- сума сплаченого єдиного внеску становить не менше мінімального страхового внеску.

Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець чи інша самозайнята особа самостійно визначають базу нарахування єдиного внеску та здійснюють його сплату. Для фізичних осіб – підприємців на єдиному податку це обов’язково, інші самозайняті особи – якщо є чистий дохід за цей період – обов’язково, якщо немає – за бажанням. При цьому:

- база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;

- сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

Про розмір середньомісячної заробітної плати/загального місячного оподатковуваного доходу ФОПів, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами і не мають найманих працівників 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Відповідно до ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Норми діють з 01.10.2025.

Профілактичні повідомлення ДПС для прозорого працевлаштування: понад 1,7 тис. платників оперативно усунули порушення

За результатами аналізу податкової звітності за червень 2025 року ДПС виявила 3,5 тисячі суб’єктів господарювання, в яких кількість активних РРО/ПРРО більш ніж на дві одиниці перевищувала кількість офіційно оформлених працівників.

Цим платникам були надіслані інформаційні повідомлення через Електронний кабінет. Податківці звернули увагу бізнесу на ознаки, що можуть свідчити про використання незадекларованої праці.

Завдяки такій профілактичній роботі понад 1,7 тис. платників оперативно відреагували і вже у серпні усунули порушення.

ДПС регулярно здійснює превентивні заходи для упередження порушень податкового законодавства та зменшення обсягів тіньової економіки.

Своєчасне оформлення всіх працівників, залучених до господарської діяльності, не лише дозволить уникнути фінансових санкцій, а й сприятиме створенню конкурентних умов ведення бізнесу.

Нагадуємо: фактичні перевірки контролюючими органами проводяться виключно за ризикоорієнтованим підходом, з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу.

Нарахування єдиного внеску на заробітну плату студентів при проходженні виробничої практики 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) звертає увагу, що відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (із змінами та доповненнями) на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти (вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти) забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.

Законом України від 21 серпня 2025 року № 4574-IX «Про професійну освіту» (далі – Закон № 4574) визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках (преамбула до Закону № 4574).

Згідно з положеннями пунктів 7 та 8 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами закладів професійної (професійно-технічної) освіти виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 (зі змінами) (далі – Порядок № 992), учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.

При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.

Відповідно до п. 10 Порядку № 992 з моменту розподілу учнів, слухачів закладу професійної (професійно-технічної) освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.

Тобто учні, слухачі закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

Також п. 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок закладу професійної (професійно-технічної) освіти або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

П’ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням закладів професійної (професійно-технічної) освіти, може бути спрямовано на рахунок закладу освіти для провадження його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи, з яких не більш як 15 відс. коштів може бути спрямовано на преміювання майстрів виробничого навчання, педагогів професійного навчання за безпосередню підготовку учнів, якісну організацію та виконання освітніх програм з виробничого навчання на підприємстві і виробничої практики відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи (абзац перший п. 18 Порядку № 992).

Порядок укладення договору про стажування здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти у роботодавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року № 20 (зі змінами).

У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, до якого не включено виплати, які виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним у період стажування професійних робіт.

Отже, суми заробітної плати, які виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні ними виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску, який, у цьому випадку, нараховує підприємство.

Про податкові пільги для новоствореної ФОП, яка обрала єдиний податок після мобілізації або під час служби за контрактом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує.

Згідно з п.п. 298.1.1 п 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (абзац перший п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Отже згідно з абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з єдиного податку звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування) під час проходження військової служби.

Натомість на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ.

Отримання облікової картки платника податків на неповнолітню особу одним з батьків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) повідомляє.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження (за наявності), місце проживання, громадянство).

До Облікової картки за ф. № 1ДР вноситься інформація, зокрема, про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування).

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. ІІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає, зокрема, витяг з реєстру територіальної громади.

Витяг з реєстру територіальної громади – документ у паперовій або електронній формі, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей на дату та час формування витягу (частина перша ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Враховуючи викладене, при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР на неповнолітню особу віком від 14 до 18 років, яка отримала/не отримала паспорт громадянина України, одному з батьків необхідно пред’явити до контролюючого органу такі документи:

паспорт громадянина України або свідоцтво про народження неповнолітньої особи;

документ, що посвідчує особу одного із батьків;

документ, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків;

витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) неповнолітньої особи подається лише за наявності такого документа або якщо задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) неповнолітньої особи відрізняється від задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків.

Про ліцензування права на зберігання пального або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) інформує.

Згідно зі ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газових балонах), кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:

1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Податкова знижка за навчання: які необхідно подати документи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що громадяни, які протягом року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.

Головна умова – отримувати офіційні доходи, з яких сплачено податок на доходи фізичних осіб, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Витрати, які включаються до податкової знижки

Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Це кошти, які були використані, як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.

Як отримати?

Подати річну Декларацію по 31 грудня (включно) року, наступного за звітним. Для отримання знижки за 2024 рік Декларація подається по 31 грудня (включно) 2025 року.

Які документи необхідно додати до Декларації?

- копію паспорта (1, 2 сторінки та сторінка реєстрації місця проживання (прописки) – і учня/студента, і члена сім’ї, який подає Декларацію на отримання податкової знижки);

- копію договору з навчальним закладом;

- копію квитанції про оплату за навчання за звітний рік;

- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб, якщо сплата була за чоловіка (дружину);

- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків: учня/студента і члена сім’ї (того, хто подає Декларацію на отримання податкової знижки);

- оригінали довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суми податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;

- реквізити банківського рахунку для перерахування суми отриманої податкової знижки (номер рахунку, найменування та МФО банку).

У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.

Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.

Контролюючі органи не мають права вимагати від платників документи, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.

Як подати Декларацію?

Скористатися одним із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;

- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- через Електронний кабінет.

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України: звертаємося, повідомляємо

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район) нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також Інформацію можна надіслати на електронну пошту: idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Нікопольський район)